Настав нарешті момент поговорити про основу основ будь-якого велосипеда – раму. Знаємо, що від її конструкції залежить характер мандрівки і комфорт вело водія. У радянські часи нам були доступні лише два види рам: умовно назвемо їх тип «Україна» і тип «Десна». Сьогодні ж різномаїття вело продукції заставляє користуватися дещо інакшою термінологією.

Тож що варто знати про велосипедні рами перед покупкою велосипеда? Насамперед варто зрозуміти, що кращим є той велосипед, конструкція якого є легшою і міцнішою. А це позитивно впливає на швидкість, прохідність та комфорт мандрівки. Тому звертаємо увагу на дві ключові характеристики велосипедних рам:

  • Конструкція рами
  • Матеріал з якого виготовлена рама

Конструкція рами

Більшість авторі, які пишуть на велосипедну тематику схильні розділяти конструктивні типи рам на три основні категорії. Проте час йде і еволюція та розвиток робить свою справу. Тож на нашу думку рами конструктивно варто поділяти на 4 категорії:

  • Класична закрита рама: складається з двох труб, які утворюють два трикутники. Задній трикутник роздвоєний і служить вилкою для заднього колеса. Колишні велосипеди Україна випускалися саме з таким типом рами. У народі їх вважають істино чоловічим типом, оскільки посадка на такий транспортний засіб вимагає певних акробатичних навиків. Та незважаючи на такі проблеми закрита рама і досі користується популярністю, адже з усіх існуючих конструкцій вона є найбільш жорстокою, що дозволяє конструкторам без зайвих винаходів зменшувати її вагу.
  • Відкрита рама – без верхньої трубки, або з верхньою трубкою, яка увігнута і розташована паралельно з нижньою трубкою. У народі такі велосипеди називаються «дамськими», оскільки на них легко можуть сідати жінки у спідницях, не порушуючи при цьому пристойності. Та знову ж ці поняття відносні і на велосипедах з відкритою рамою залюбки катаються чоловіки. Єдиним недоліком такого типу рам є те, що в порівнянні з закритими рамами вони завжди важчі через особливості жорсткості такої конструкції. Тому не дивно, що на шосейних велосипедах відкриті рами не використовуються…
  • Складені рами. Можливо їх краще вважати підвидом відкритого типу рам адже в більшості випадків вони майже ідентичні. Їх особливістю є можливість складати раму навпіл для зручного ручного транспортування.
  • Експериментальний тип рам. До них належать усі види рам які не вписуються у вищевикладені категорії. Тут можна занести уже широко розповсюджені двох підвісні рами , які маючи ознаки закритого типу рам складаються з двох незалежних частин, які між собою з’єднані амортизатором. І цілком екзотичні конструкції з лежачим положенням велосипедиста чи кастом-серії.

Матеріали виготовлення рами

Відомо, що рами виготовляються з металевих трубок. Проте усю сюрпризи ховаються у тому, який саме метал використовують для відливання. Стандартно дешеві велосипеди виготовляються з високовуглицевої сталі. Такі рами є важкі і не міцні.

З 30-х років для виготовлення рам почали застосовувати леговану сталь, яка відома у наші дні як хромолібденова сталь. Рами з такого матеріалу є не набагато важчі від алюмінієвих, а також характеризуються хорошою зносостійкістю. Такі рами ніколи раптово не ламаються. Володіючи відносною м’якістю тріщини у них розширяться поступово і повідомляють про себе тріском та поступовим зниженням жорсткості. Водночас вони дешеві у виробництві.

Цікавим матеріалом для виготовлення рам є титан. Його перевагами є легкість, міцність при зниженій вазі, корозійна стійкість. Проте він дорогий у виробництві, що робить його застосування ліквідним лише к дорогих спортивних велосипедах.

З 80-х років минулого століття популярності набули рами з алюмінієвих сплавів. Вони мають таку ж вагу як титанові, і значну вищу жорсткість. Єдиним недоліком алюмінієвих рам є те, що вони руйнуються раптово.

Відносно недавно на ринку з’явилися магнієві рами. Вони надзвичайно легкі, у них відмінні механічні властивості, проте надзвичайно низька корозійна стійкість. Невелика тріщина лакового покриття може призвести до непоправних наслідків.

І врешті ноу-хау у вело будуванні – використання композитних матеріалів, і зокрема вуглепластика чи карбону. Надзвичайно легкі та міцні, проте крихкі і дорогі у виробництві. Тож наразі за ними світле майбутнє.

Озброївшись знаннями про типи рам і властивості матеріалів, можемо сміливо обирати двохколісного друга, знаючи що від нього можна очікувати.