Зрозуміло, що дана публікація адресована тим, хто вперше має справу з цим «девайсом». А таких ще дуже багато. Не так давно сам дивився на цей елемент спорядження, думаючи, що переді мною лижні палиці з прибамбасами На практиці виявилось куди прозаїчніше.
Тому розпочнемо знайомство з назви. У народі їх по різному називають «палки для прогулянок», палиці для пішого туризму», «трекінгові палиці». По суті кожна з назв є правильною, та все ж остання увійшла в повсякденне життя, як термін, що відповідає цьому туристичному елементу спорядження. Відомо, що “Трек” з англійської перекладається як шлях або дорога. Тому уже з назви розуміємо, що палиці є для мандрів. Очевидно під час подорожей на велосипеді чи автомобілі вони будуть зайві. Отож для них залишається ніша пішого туризму. Доречі винайшла трекінгові палиці німецька фірма LEKI ще у 1974 році. За даними Вікіпедія «Трекінгові палиці – складні палиці, що складаються з двох, трьох або чотирьох висувних (телескопічних) сегментів, і використовувані в спортивному гірському туризмі і альпінізмі переважно при тривалих піших походах по рельєфу, що має значні перепади висот і комбінований характер (земля, камінь, сніг, лід)».
Наступне запитання є логічним: навіщо потрібні трекінгові палиці?. Як стверджує досвід, трекінгові палиці є вкрай корисним винаходом, оскільки дозволяють під час пішої мандрівки розвантажити спину на якій розміщений і так не легкий рюкзак. Під час підйому в гори вони дають можливість зменшити навантаження на ноги і особливо суглоби, а також забезпечують стійкість та рівновагу завдяки додатковим точкам опори. І врешті під час мандрів по бездоріжжю і незнайомій місцевості трекінгові палиці виконують роль розвідника не даючи вам втрапити у приховані природні пастки. Ось такі вони незамінні трекінгові друзі і особливо під час екстремальних походів. Тому їх вибір безпосередньо пов’язаний не лише з комфортом мандрівки, але й безпекою. Перед тим, як зробити вибір увагу варто зосередити на наступних моментах:
- Ваша вага, ріст і вага спорядження майбутнього походу
- Матеріал виготовлення трекінгових палиць
- Тип замків та кілець телескопічних палиць
- Руків’я та наконечник трекінгових палиць
Перед тим, як вирушати в похід варто приблизно уявити скільки спорядження прихопите в мандрівку. Так от, якщо ваша вага понад 90 кг. і за плечима величезний рюкзак – надлегкі та легкі трекінгові палиці вам не підійдуть. Щодо власного зросту підбираємо палиці таким чином, щоб верхня частина на 7-10 см. була нижче вашого плеча. Це одна з порад. Насправді, думаю, корисним будуть поради з гірськолижного спорту стосовно вибору палиць: зручними є ті палиці , при яких рука, що спирається на них, утворює з плечовою кісткою прямий кут. Та знову ж згадаймо функцію розвідника, тому спокійно до даної позиції можемо накинути 5-7 см. Хоча варто зазначити на відміну від гірськолижних палиць така характеристика як довжина не є настільки важливою і конкретною, адже трекінгові палиці мають можливість регулювання висоти. Тож кожен здатний відрегулювати їх під власний стиль ходьби та зріст.
Обираючи трекінгові палиці маємо пам’ятати, що чим менша вага палиць, тим зручніше і комфортніше вам під час походу. І тут ключову роль відіграють матеріали з яких вони виготовлені. Є варіанти з алюмінію, і є варіанти з карбону. Вибір матеріалу залежить від цілей і вашого бюджету. Варіант з алюмінію дешевший, але важчий. І відповідно карбон легший проте дорожчий. Після спілкування з бувалим мандрівниками довідуємось, що кожен з матеріалів має свої позитиви і негативи. Для прикладу карбон надзвичайно боїться точкових ударів, при яких він просто ламається. У такій ситуації алюміній веде себе по інакшому – він гнеться. Тож коли ви плануєте зимову пішу мандрівку в гори на це варто зважати. У ситуації коли не вдалося утриматися на крутому сніговому схилі, самозатриматись чи, як кажуть професіонали, «зарубатись» карбоновою палкою вкрай небезпечно. Через перенавантаження вона може зламатись, поставивши під загрозу ваше життя.
Стосовно замків трекінгових палиць також існує низка рекомендацій, скориставшись якими ваш похід буде комфортним та безпечним. У них зазвичай використовуються 2 типи замків: цанговий замок, який фіксується методом звичайного закручування, а також зовнішній замок з прижимним важелем (на кшталт замків у штативах фотоапаратів). Палиці з цанговим замком зазвичай дешевші, та все ж коли в екстремальних умовах доведеться скорегувати довжину палиці – це зробити не так просто. Знову ж посилаючись на досвід бувалих мандрівників у зимову пору розкрутити такий замок вкрай складно. Річ у тім, що при перепадах температур і виникненні конденсату цанговий замок замерзає. Деякі експерти рекомендують звертати увагу на стержень в середині замка, який буває пластиковим або металевим. Побутує думка що пластиковий стержень менш надійний і швидше зламається. Проте бувалі туристи спростовують цю думку. Вони вважають що все залежить від правильної експлуатації трекінгових палиць. Тут варто бути уважним і звертати увагу на позначку “стоп”, яка обмежує висування секцій. При дотримані умов передбачених виробником пластиковий стержень прослужить довго і надійно.
Щодо зовнішніх замків з прижимним важелем, особливих рекомендацій не існує. Вони раз у раз витісняють з ринку цангові замки, оскільки надійніші, простіші в експлуатації і ремонтопридатніші в польових умовах. Вони зазвичай пластикові хоча й наразі дорожчі за конкурента.
Руків’я, або верхня ручка виготовляється або з гуми, або з полімерного матеріалу, до складу якого входить коркова стружка. Бувають варіанти з пінополімеру. Щодо вибору знову все залежить від бюджету та умов експлуатації. Гумове руків’я важче, проте дешевше. Полімерна ручка легша і на відміну від гумової має здатність поглинати піт з руки під час літніх мандрівок. Проте за неї доведеться викласти дещо більшу суму. І врешті пінополімер вважається найкращим варіантом, оскільки щодо поглинання поту є більш ефективним і його найкомфортніше тримати в руці.
Декілька слів про кільця, або, як їх в народі називають, лопухи. Бувають також декількох видів. Поділяють їх по сезонах: літні та зимові. Практики стверджують, що у літній період вони малоефективні, проте існує думка, що літні кільця запобігають потраплянню палки між камінням убезпечуючи її від пошкоджень. У зимовий період кільця допомагають фіксуватися у снігу. Чим більший їх діаметр, тим краще палки фіксуються в сніговому покриві.
І врешті наконечник, який буває двох варіантів: з металу, з побідітового сплаву (основою сплаву служить карбід вольфраму). Розрізнити їх можна по кольору: металевий наконечник світлого кольору, побідітовий – темного кольору. На думку професіоналів довговічнішим є останній. Щодо особливостей експлуатації у звичайних умовах поводять себе однаково. Різницю можна відчути хіба що на льоду.
Виробників трекінгових палиць є багато, і дати собі лад з широкого асортименту вкрай складно. Тож виникає логічне запитання, як у магазині визначити якість того чи іншого продукту. Знову в нагоді стали експерти з мережі спортивних магазинів «Планета спорту». На думку Ростислава Гринди (за плечима у якого чималий туристичний досвід) насамперед варто зважати на якість підгонки секцій трекінгових палиць. Внутрішня секція у телескопічні конструкції не має гуляти відносно зовнішньої. При бокових рухах трекінгова палиця не має видавати ніяких звуків.
І ще варто згадати про такі опцію, як антишок, або наявність амортизації. В критичний момент під час падіння він може запобігти пошкодженню палиці з амортизувавши удар. Зимою використовувати недоцільно, оскільки доведеться витрачати більше зусиль для встромлення наконечника палиці в лід, наст та сніг. То ж під час вибору трекінгових палиць цією опцією можна знехтувати заради економії.